Смерть близької людини – завжди смуток для усієї родини. Однак трапляється так, що замість згуртованості та взаємопідтримки родичі починають сваритись між собою, як правило, через спадщину. Розподіл спадщини – нескладна процедура, однак таке твердження працює, якщо існує порозуміння поміж спадкоємцями, інакше усе може завершитись навіть у суді.
Існує перелік найбільш розповсюджених випадків, коли виникає питання про розподіл спадщини. До нього входять такі ситуації:
- У заповіті не вказано розміру часток кожного зі згаданих спадкоємців.
- Не визначено часток для обов’язкового спадкоємця або ця частка менше за ½ від частки, яку б отримав обов’язковий спадкоємець у разі спадкування за законом.
- На спадщину заявили двоє чи більше спадкоємців.
Ситуацію погіршує й той факт, коли спадщина не може бути поділена в натурі, або до спадщини входять нерівноцінні об’єкти.
Звісно, ніхто не змушує спадкоємців звертатись до суду, спершу можна спробувати вирішити все мирно, шляхом домовленостей. Окрім зазначеного, для того, щоб судовий позов було розглянуто, необхідно довести, що усі способи досудового врегулювання були вичерпані.
Важливо не пропустити термін позовної давності, який становить 3 роки з моменту відкриття спадщини (у випадку, якщо цей термін пропущено, спадкоємцям залишається ділити лише те майно, яке залишилось у частковій власності).
Під час судового розгляду має бути встановлено:
- склад спадщини, що підлягає розподілу, – лише тієї його частини, яка опинилася у частковій власності й яка відображена у позовній заяві;
- суть майна – визначення можливості виділення частки в натурі, характеру майна (рухоме, нерухоме);
- можливість спільного користування
- наявність умов для виплати компенсації – чи є принциповою згода спадкоємця на виплату компенсації, чи можна призначити таку виплату;
- можливість реалізації на вільних торгах із подальшим розподілом виручених коштів.
Яке ж рішення може бути прийняте судом?
Залежно від обставин справи, суд може дійти одного із чотирьох рішень:
- Виділити частки в натурі. Наприклад, можна розділити одну земельну ділянку на рівні частки, але із умовою збереження її властивостей. Тобто якщо до розподілу на ділянці можна було побудувати будинок, то після розподілу ця можливість має зберегтися для кожного із власників.
- Визначити конкретний склад часткової спадщини. Наприклад, одному спадкоємцю дістається квартира, іншому – автомобіль і дача. Але у кінцевому підсумку кожен спадкоємець має отримати рівноцінну (порівняно з іншими) частку.
- Виставити спадок на торги із подальшим розподілом виручених коштів між спадкоємцями (використовується для неподільних речей у випадках, якщо ніхто не хоче виплачувати компенсацію вартості частки інших спадкоємців, а спільне використання майна неможливе).
- Присудити спірне майно одному спадкоємцеві. При цьому він буде зобов’язаний виплатити компенсацію іншим спадкоємцям, із урахуванням при цьому думок всіх зацікавлених осіб.